Що буде, якщо прострочити позику: проценти, кредитна історія, колектори, суд

Матеріал ще не перевірено фінансовим рецензентом.

Що відбувається в перші дні після пропуску платежу?

Прострочення починається з наступного дня після дати платежу за договором. Зазвичай події розгортаються так:

1. Нагадування. Кредитор надсилає SMS, листи, телефонує. На цьому етапі ще можна домовитися на найм'якших умовах.
2. Нарахування. Починають діяти умови договору щодо прострочення: проценти за звичайною ставкою, можлива втрата акційної ставки, неустойка.
3. Передача даних до бюро. Кредитор повідомляє бюро кредитних історій про прострочення.
4. Робота з боргом. Через деякий час борг може перейти до внутрішнього відділу стягнення або до колекторської компанії.
5. Суд. Якщо домовитися не вдалося, кредитор може звернутися до суду.

Строки між етапами в різних кредиторів різні й залежать від договору та внутрішніх правил компанії.

Скільки коштує прострочення?

Проценти

За період прострочення кредитор може нараховувати проценти за ставкою, визначеною договором. Якщо ви брали акційну позику під 0,01% на день, після дати повернення ставка може стати звичайною. Детальніше про пастки акційних позик у гайді перша позика під 0%.

Ілюстративний розрахунок (умовні цифри): позика 5 000 грн, звичайна ставка 1% на день, прострочення 20 днів. Проценти за прострочений період: 5 000 × 0,01 × 20 = 1 000 грн. Тобто за менш ніж три тижні до суми боргу додається п'ята частина тіла позики, і це без урахування неустойки.

Неустойка

Неустойка (штраф або пеня) нараховується лише якщо вона передбачена договором. Стаття 21 Закону № 1734-VIII «Про споживче кредитування» обмежує її: пеня за прострочення не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ і не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу, а загальна сума неустойки та інших платежів за порушення договору не може перевищувати половину суми, яку ви отримали за договором. Стягувати одночасно штраф і пеню за одне й те саме порушення заборонено.

Законний ліміт денної ставки

Закон № 3498-IX, що набрав чинності 24.12.2023, додав до статті 8 Закону № 1734-VIII граничну денну процентну ставку. Після перехідного періоду (спершу 2,5%, потім 1,5% на день) вона становить 1% на день. Денну ставку рахують з усіх загальних витрат за кредитом, тобто процентів і комісій; штрафи й пеня до неї не входять, для них діють окремі ліміти статті 21. Окремого граничного розміру загальних витрат за весь строк кредиту закон не встановлює, але штрафні нарахування обмежені, тож вони не можуть зростати безкінечно.

Воєнний стан

Під час воєнного стану діє пункт 18 прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу: позичальника за кредитом чи позикою звільнено від неустойки (штрафу, пені) за прострочення, а також від інфляційних втрат і 3% річних за статтею 625 кодексу. Норма діє весь воєнний стан і 30 днів після його завершення, а неустойку, нараховану з 24.02.2022, кредитор має списати. Проценти за користування позикою при цьому все одно сплачуються. Перевіряйте, чи кредитор не нарахував вам штрафи або пеню попри цю норму, і в спірному випадку зверніться до юриста або до НБУ.

Як прострочення впливає на кредитну історію?

Кредитори передають інформацію про ваші позики до бюро кредитних історій (наприклад, УБКІ (Українське бюро кредитних історій) і ПВБКІ (Перше всеукраїнське бюро кредитних історій)). Запис про прострочення залишається у звіті навіть після погашення боргу, хоча закриття позики теж буде відображено.

Наслідки:

• банки і МФО можуть відмовити в новому кредиті або запропонувати вищу ставку;
• кредитний ліміт на картці можуть не підвищити;
• деякі роботодавці і орендодавці перевіряють фінансову надійність, хоча для цього потрібна ваша згода.

Стаття 13 Закону № 2704-IV «Про організацію формування та обігу кредитних історій» дає право безоплатно отримати свій кредитний звіт раз на календарний рік, а також після відмови в кредиті; бюро має надати його протягом 2 робочих днів. Як це зробити покроково, пояснено в гайді як перевірити кредитну історію.

Що можуть і чого не можуть колектори?

Колекторська компанія може працювати з вашим боргом за договором з кредитором або після купівлі права вимоги. Працювати можуть лише компанії, внесені до реєстру колекторських компаній НБУ (статті 23 і 24 Закону № 1734-VIII).

Стаття 25 Закону № 1734-VIII встановлює вимоги до етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості. Зокрема, колекторам заборонено:

• погрожувати, принижувати, застосовувати фізичний чи психологічний тиск;
• вводити в оману щодо суми боргу або наслідків неплатежу, наприклад погрожувати кримінальною справою;
• розголошувати інформацію про борг родичам, колегам, роботодавцю та іншим третім особам;
• з власної ініціативи контактувати з вами з 20:00 до 9:00, у вихідні, святкові й неробочі дні або частіше ніж двічі на добу; автоматичний дозвін не може тривати довше 30 хвилин на добу.

Детальний розбір із порядком дій у разі порушень у гайді колектори: ваші права.

Чи можуть стягнути борг через суд?

Так. Кредитор або новий власник боргу може подати позов. Якщо суд задовольнить вимоги, рішення виконує державний або приватний виконавець: можуть арештувати рахунки, звернути стягнення на частину зарплати чи майно в межах, визначених законом.

Важливо:

• Отримуйте судові листи. Ігнорування повісток не зупиняє справу, але позбавляє вас можливості заперечити завищені нарахування.
• Перевіряйте розрахунок. У суді можна оскаржити нарахування, що суперечать закону чи договору.
• Позовна давність. Цивільний кодекс встановлює загальну позовну давність три роки (ст. 257) і спеціальну один рік для неустойки (ст. 258). Перебіг давності переривається, наприклад, якщо ви частково сплатили борг або письмово його визнали (ст. 264). На час карантину COVID-19 строки продовжувалися (пункт 12 прикінцевих і перехідних положень кодексу), а карантин скасовано з 30.06.2023. На час воєнного стану перебіг давності зупинявся за пунктом 19, але Закон № 4434-IX виключив цей пункт з 04.09.2025, і відтоді строк знову спливає. Як рахувати період, коли строк був зупинений, закон прямо не визначає, тож у конкретній ситуації порадьтеся з юристом. Подробиці в гайді строк позовної давності за боргом.

Що робити, якщо ви вже прострочили або скоро прострочите?

1. Не зникайте. Напишіть кредитору першими, бажано письмово (у кабінеті, e-mail, чаті), і поясніть ситуацію.
2. Попросіть варіанти. Запитайте про розстрочку, перенесення дати платежу або реструктуризацію. Про те, як це влаштовано, читайте в гайді реструктуризація боргу.
3. Оцініть пролонгацію тверезо. Вона зупиняє прострочення, але коштує грошей. Порівняйте її ціну з альтернативами.
4. Не беріть нову позику, щоб закрити стару. Це найчастіший шлях до боргової спіралі.
5. Зберігайте все. Договір, графік, квитанції, листування, записи розмов з колекторами.
6. Скаржтеся на порушення. Якщо кредитор чи колектор порушує закон, подайте звернення до НБУ через розділ захисту прав споживачів.

Якщо грошей немає зовсім, почніть з гайду що робити, якщо немає чим платити, а загальний огляд теми зібрано в розділі борги і кредитна історія.

Матеріал має інформаційний характер і не є фінансовою чи юридичною консультацією. Якщо ви не встигаєте платити, зверніться до кредитора якомога раніше; кожен день прострочення збільшує борг і погіршує кредитну історію. Послуги кредиторів доступні з 18 років.